Факторинг ощадбанк веб

2. Факторинг внутренний (domestic factoring) и факторинг внешний (international factoring) Факторинг называется внутренним

Одна з головних тенденцій у світовому просторі на початку третього тисячоліття полягає в посиленні процесів інтернаціоналізації та глобалізації, поштовхом до якої стала інтеграція фінансово-банківської системи. Міжнародний фінансовий ринок нині перетворився на одне з найважливіших джерел фінансових ресурсів для більшості країн, тим самим сприяючи, з одного боку, активізації дії факторів економічного зростання, а з іншого – дестабілізації економіки держав.
На міжнародному фінан­совому ринку нині з’явилися нові та модернізовані фінансові послуги й інструмен­ти, які набувають дедалі більшої вагомості. З їх допомогою відбувається спрощення та прискорення розрахунків між учасниками, вихід на новий рівень взаємозв’язків. Водночас, більшість з цих інструментів багаторазово збільшують рівень ризиків, на які наражаються суб’єкти господарювання.
У сучасних умовах економічного розвитку підприємства стикаються з багатьма проблемами, пов’язаними з гострим дефіцитом фінансових ресурсів, що не дає їм можливості стабільно зростати. Так, достатньо серйозною проблемою є несвоєчасна та недобросовісна оплата фінансових зобов’язань позичальниками, що спричиняє нестачу обігових коштів підприємства. Цю проблему не завжди можна вирішити за допомогою банківського кредитування, оскільки кредит є важкодоступним для низки категорій позичальників в Україні, зокрема потребує застави майна, яке може бути втрачене підприємством. За таких умов одним із механізмів фінансування бізнесу, що допомагає зменшити дебіторську заборгованість підприємств, є факторинг.
Що таке факторинг?
Сучасний факторинг є досить складним фінансовим інструментом. Як видно зі світової практики, факторингові послуги є надзвичайно популярними та мають переваги при належній системі відпрацювання механізмів і процедур його використання. За певних умов факторинг стимулює економічне зростання країн, що активно його використовують.
Факторингові послуги зародилися давно, що свідчить про безперечну ефективність цього інструменту. Дослідники історії розвитку факторингу відносять його зародження до часів Месопотамії, де вперше було започатковано структури бізнесу та державне регулювання комерції.
Його сучасні форми, на думку певних дослідників, використовувалися в 30-х роках ХХ ст. у США. Інші науко­вці стверджують, що цей вид фінансових послуг виник на теренах Англії і був перенесений на «американський ґрунт», де набув своїх специфічних рис. Суб’єктів, які надавали факторингові послуги, називали «агентами» або «комісіонерами». Навіть у історичних дослідженнях відзначалося, що застосування факторингу, який активно використовувався в торгівлі текстилем, сприяло перетворенню Англії з аграрної країни в промислову з розвиненими формами комерції.

Реферат. Лізинг та факторинг. Виконала: Ісаченко І.О. Група М-3-97. Проверила  ЗАТ "Лізингова компанія" Інвестиційний альянс "(Ощадбанк р.

Під час промислової революції «фактори» відігравали роль сполучної ланки між виробничими підприємствами й кінцевими споживачами, оскільки ринки збуту були віддалені від місць виробництва. На східному узбережжі Північної Америки представники з Англії вже на той час виконували функції факторів. Перед ними ставилася низка завдань: вони мали знати закони й торгові звичаї країни, товарний ринок, знаходити надійних покупців та перевіряти їхню платоспроможність, переказувати доходи до Англії. З часом перед факторами поставили завдання бути не тільки посередниками в продажі товарів, а й отримувати аванси на рахунок.
У Північній Америці в другій половині ХІХ ст. факторингова діяльність почала швидко розвиватися. Відомо, що вперше послуги факторингу були надані американським банком First National Bank of Boston у 1947 році, а вже в 50-ті роки ХХ ст. факторинг використав відомий банк Bank of America, а також Trust Company of Georgia. Уряд США в 1963 році узаконив факторингові операції, які стали офіційно визнаним і законним видом банківської діяльності.
Інформація про факторинг поширювалася доволі швидко. Його процедури почали інтенсивно використовувати в різноманітних галузях. Факторинг набував все більшої популярності, й тому природно, що така фінансова послуга з 50-х років ХХ ст. почала широко застосовуватися в Європі: створювалися як факторингові банки, так і спеціалізовані факторингові товариства. Операції факторингу сприяли диверсифікації банківської діяльності, а також диверсифікували джерела отримання доходу, що було результатом зменшення банківських ризиків.
Водночас, на початку становлення нової форми фінансових послуг з процедурою її надання виникали певні проблеми, що стало підґрунтям для її впровадження спеціалізованими інституціями. В 1960 році у Великобританії була створена перша компанія, яка надавала факторингові послуги. З 1970 року факторинговими операціями зацікавилися великі клірингові банки, й з цього часу більшість основних банків Великобританії були втягнуті у факторинг. 70-ті та 80-ті роки ХХ століття характеризувалися високими й стійкими темпами зростання факторингових операцій практично у всіх розвинутих країнах, і саме тоді почав розвиватися міжнародний факторинг.
Моделі факторингових послуг
Світова практика визнає дві моделі розвитку факторингових послуг – американську та європейську.

Факторинг.  Главная — Kibanki - портал о банковских продуктах — Новости RSS — Архив — Украинский Ощадбанк в 2014 г получил более $530 млн убытка.

За американською моделлю спочатку створювалися факторингові компанії приватними підприємцями без участі банків, які лише згодом зацікавилися новим бізнесом для розширення свого банківського портфеля. Тривалий час такі послуги надавалися паралельно як банками, так і приватними факторинговими компаніями.
Європейська модель була зорієнтована на створення великих, але вузькоспеціалізованих компаній-факторів, які зазвичай відмежовувалися від банківських установ. Спочатку вони були дочірніми структурами банку, а потім розпочинали свою діяльність самостійно.
В Україні ринок факторингу розвивається за європейською моделлю, тобто факторингові компанії виникають не самостійно, а досить часто як підрозділи банків і банківських структур.
Зрозуміло, що за багато років факторинг серйозно еволюціонував, і нині він передбачає надання комплексу супутніх послуг, який може включати кредитний менеджмент, захист від ризиків, консалтинг і адміністрування дебіторської заборгованості. Тобто ми можемо говорити про унікальність такого фінансового інструмента, який не тільки виконує функції кредиту, а й вирішує цілий спектр завдань і проблем, що стоять перед підприємством, у тому числі економічні, маркетингові, фінансові тощо. Беручи на себе вирішення питань управління рахунками компанії, факторингові структури сприяють підвищенню оборотності коштів підприємства, що слугує економічному зростанню.
Послуга факторингу в Україні почала використовуватися з кінця 90-х років ХХ ст., але власне формування ринку факторингу припадає на 2001 рік. Зважаючи на те що факторинг – високотехнологічна послуга, нею не можуть займатися фактори, які не мають достатнього досвіду, технологій і кваліфікації, а також ті, хто хотів би це робити спонтанно. Це і є стримуючим чинником: зі 160 банків в Україні факторингом займаються лише шість-сім.
«Укрсоцбанк» був першим, хто почав надава­ти послуги факторингу. Першу п’ятірку лідерів з надання факторингових послуг в Україні формують «Укр­ексімбанк», «Укрсоцбанк», «Сведбанк», «Райффайзен Банк Аваль» та «Індексбанк». На їх частку припадає 87 % від загального обсягу операцій (при цьому в найбільшого оператора – «Укрексімбанку» – майже половина).
Правова база
Учасники торговельних відносин, що користувалися факторинговими операціями, зіштовхнулися з проблемою відсутності правового регулювання відносин щодо факторингового обслуговування. Міжнародна спільнота розуміла, що потрібно розробити правові норми, що регулювали б міжнародні операції з надання особливого виду фінансових послуг. Саме тому 28 травня 1988 року в Оттаві було підписано Конвенцію УНІДРУА (Міжнародного інституту з уніфікації приватного права) з міжнародних факторингових операцій, яка встановлювала загальні юридичні межі операцій, контроль за рівновагою інтересів різних учасників при здійсненні факторингових операцій. Конвенція має диспозитивний характер, але є дуже важливим і серйозним кроком у створенні нормативної бази для таких відносин.
Діяльність у межах міжнародного факторингу також визначається «Правилами міжнародної факторингової діяльності» (General Rules for International Factoring – GRIF), які прийняті членами Factors Chain International (FCI) і International Financial Group (IFG). Не можна забувати про резолюцію Генеральної асамблеї ООН від 31 січня 2002 року про регулювання переуступки дебіторської заборгованості.
В Україні факторинг регулюється Господарським кодексом, Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про податок на додану вартість» та «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг». Проте головна проблема полягає в тому, що у нас поки немає окремого законодавчого акту з факторингових послуг. Механізми використання цього фінансового інструменту лише незначною мірою врегульовані в окремих нормативних документах України, але це регулювання супе­речливе, оскільки акти не узгоджені між собою.
Аналіз наявних підходів до визначення факторингу дає змогу запропонувати наступне тлумачення такої діяльності: це діяльність, пов’язана з кредитуванням підприємства шляхом викупу його дебіторської заборгованості фінансовим посередником – фактором (банком, страховою компанією, спеціалізованою фірмою), що супроводжується елементами інформаційного, страхового, юридичного та бухгалтерського обслуговування.
Види факторингу
Характеризуючи факторинг, можна сказати, що він поєднує в собі чотири види послуг.
Перша послуга полягає у фінансуванні постачальників товарів і послуг. Фактор, який здійснює факторингове обслуговування, бере на себе зобов’язання щоразу, коли постачальник відвантажує товар, давати товарний кредит покупцю, виплачуючи йому більшу частину вартості поставки. Постачальник, уклавши договір факторингу, заздалегідь знає, у який день гроші надійдуть на його рахунок.
Друга послуга – це надання фактором інформаційного забезпечення діяльності постачальника, ведення обліку стану його дебіторської заборгованості.
Третя – це хеджування ризиків п

ОТП Банк. Ощадбанк.  Страхование бизнеса. Лизинг. Факторинг. Инвестиции. Бизнес-гид.

Лохвица Ощадбанк отделения Лохвица отделение - Банки в Украине.  Отделение банка АТ ОщадБанк. ул. Ленина, д. 28.

Нормативно-правове, інформаційне та технічне забезпечення Ощадбанку.  Cкачать реферат. Факторинг. С О Д Е Р Ж А Н И Е 1. Сущность и принципы факторинга